Як суди карають військових за непокору (статистика ЄДРСР)

Єдиний державний реєстр судових рішень містить 49 вироків за ч.4 ст.402 Кримінального кодексу щодо вчинення злочину непокори, що були винесені після 24 лютого 2022 року.

Такі дані наводить юрист громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини  в місті Чугуїв Роман Лихачов.

Довідково: статтею 402 Кримінального кодексу України передбачено покарання за непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Юрист дослідив, що по областях вироки розподілились наступним чином:

Дніпропетровська область – 20 вироків

Одеська область – 10 вироків

Запорізька область – 8 вироків

Донецька область – 6 вироків

Миколаївська область – 3 вироки

Львівська область – 1 вирок

Дарницький районний суд міста Києва – 1 вирок

Лідерами за вироками є Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська та Київський районний суд міста Одеса  – по  10 вироків.

У Баглійському районному суді міста Дніпродзержинська «стандартним» покаранням для військовослужбовців є службове обмеження строком від шести місяців до двох років з відрахуванням в дохід держави 10% із суми грошового забезпечення. Двічі суд призначав узгоджене з прокурором покарання у вигляді штрафу в розмірі 73 015 грн та один раз арешт на шість місяців.

Суди Дніпропетровської області шість разів призначали узгоджене з прокурором покарання: два роки позбавлення волі зі зміною на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на той самий строк.

Київський районний суд міста Одеса «ліберально», майже по всіх десяти вироках,  призначав покарання зі штрафом від 71 400 до 141 000 грн.

Суди Запорізької області не призначили жодного реального покарання, лише штраф від 10200 до 17 000 грн та двічі – службове обмеження.

Суди Миколаївської області призначали покарання у вигляді позбавлення волі на п’ять років з іспитовим строком.

Найтяжче покарання по затвердженій угоді з прокурором призначив Мар’їнський районний суд Донецької області. Він визнав винним лейтенанта,  командира танкового взводу, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.402КК України, та призначив йому позбавлення волі на п`ять років один місяць.

У всіх випадках військовослужбовці визнавали свою вину та, як правило, укладали угоди про визнання винуватості з прокурором. Вироки в апеляційних інстанціях не оскаржувались. Збільшення випадків призначення службових обмежень говорить про те, що використовується покарання, за якого військовослужбовець продовжує службу.

Закон і бізнес