С. Бережний: «Наслідком непослідовних неузгоджених законодавчих змін стала відсутність єдиної судової практики при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП»

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви і часто співпадає з іншими принципами законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наявність чіткості, передбачуваності закону, як регулятора суспільних відносин, сприяє послідовній судовій практиці і забезпеченню належного відправлення правосуддя.

Проте часті, іноді безсистемні, зміни в законодавстві в яких відсутня єдина концепція, не утворюють взаємопов’язану систему, здатну ефективно функціонувати на практиці.

Прикладом таких безсистемних змін у законодавстві, які потягли за собою розбалансованість судової практики є наявність декількох редакцій ст. 130 КУпАП, яка в липні 2020 двічі змінювалась та доповнення  КК України ст. 286-1, яка через 2 дні, після набрання чинності, була декриміналізована. Наслідком непослідовних неузгоджених законодавчих змін стала відсутність єдиної судової практики при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз актуальних питань застосування положень ст. 130 КУпАП щодо керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп’яніння, читайте в статті судді Хмельницького апеляційного суду Сергія Бережного для Судово-юридичної газети.