Фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності усієї судової влади, – Голова ВРП

25 вересня 2018 року Голова Вищої ради правосуддя І.Бенедисюк взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, присвяченому попередньому розгляду показників проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Зауважимо, що частиною третьою статті 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Стаття 38 Бюджетного кодексу України вимагає подання до Верховної Ради України разом з проектом Закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, в числі інших документів, інформації щодо врахування пропозицій Вищої ради правосуддя до проекту Закону про Державний бюджет України за статтями видатків на функціонування судів і діяльності суддів, органів і установ системи правосуддя.

Листом Голови Вищої ради правосуддя Мінфіну були надіслані зауваження щодо недостатніх обсягів видатків, визначених проектом Закону України про Державний бюджет на 2019 рік для забезпечення функціонування органів системи правосуддя.

Крім того, про неприпустимість звуження конституційних гарантій незалежності суддів було наголошено у листі Президентові України, Прем’єр-міністру України, Голові Верховної Ради України.

25 вересня 2018 року Голова Вищої ради правосуддя І.Бенедисюк під час попереднього розгляду показників проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету висловив позицію Вищої ради правосуддя щодо неприпустимості зупинення підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів та звернув увагу народних депутатів України на те, що фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності усієї судової влади.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прийняття якого було ініційоване Главою Держави в рамках виконання Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено поетапне підвищення посадового окладу для суддів держави, зокрема розмір посадового окладу для судді місцевого суду з 1 січня 2019 року має становити 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 40 таких прожиткових мінімумів.

Конституційний Суд України неодноразово наголошував на тому, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їхню дію чи скасовувати їх, скасовуючи чи обмежуючи таким чином обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами держави, оскільки предмет закону про державний бюджет чітко визначений Конституцією України та Бюджетним кодексом України (справа про соціальні гарантії громадян, справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Голова ВРП наголосив, що зупинення підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів є фактично зміною гарантій, передбачених спеціальним законом.